Июньский день, пришёл священник,
И ощущалась благодать.
Он был мой сверстник, современник,
Я встрепенулся, словно пленник,
Желая многое сказать.
И от его прямого взора,
К душе моей тянулась нить.
В глазах не виделось укора,
Хотелось просто говорить.
Не о судьбе, не в этом дело.
О том, что мучает давно:
Зачем я здесь, на свете белом,
Где притворяться надоело
И жить уже не всё равно?
Легко сказать: «крепись дружище»,
«Живи», «Терпи» и «Всё пройдёт».
А, если рвёт от всякой «пищи»,
Попробуй стать светлей и чище,
Когда на сердце толстый лёд?
Скажи мне искреннее слово,
Спокойный, добрый иерей…
С ворот упала вниз подкова,
Я отпираю все засовы
С подвалов, окон и дверей.
«Чтоб испарился лёд твой хрусткий,
Ты сердце в Небо отпусти,
Перекрестись, ведь ты же русский,
А путь наверх – прямой и узкий,
Иного нет у нас пути!»
2010
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Слава Богу, что есть на Руси такие иереи...
Трогательные стихи)
ученик (Михаил Бузин)
2010-06-19 20:08:45
Спасибо, Андрей, искреннее спасибо и поклон до земли... Храни Господь!
Yana
2010-07-23 17:03:41
Красивое стихотворение, но смысл строки "Перекрестись, ведь ты же русский..." близок не каждому читателю. Христианская вера не ограничивается принадлежностью к определённой национальности.
Лидия Гапонюк
2021-06-04 16:15:09
Верь, как тебя научили, но всей душой и искренно! Да благословит тебя Господь!
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
